2017-11-24
Запалила свічку, запалила,
Щоби більше лихо не ходило,
Хай палає свічка світлом білим,
Щоб в бабусі серце не боліло…
Щоби більше не прийшло те горе,
Хай горять свічки Голодомору.
Чуєш – душі аж до неба кличуть!
Хай горять вогненні білі свічі!
Кожен народ має свої традиції, історію, пам’ять. Минуло багато років від часу тієї страшної трагедії Голодомору 1932-1933 років. Ця тема не може бути байдужою для кожного з нас.
Кажуть, що час лікує душевні рани. Але рану в серці України, пов’язану з Голодомором 1932-1933 років, загоїти неможливо. Вона завжди нагадуватиме про те, як у людей відбирали хліб, забирали все, чим можна було підтримувати життя.
В школі з метою донесення до учнівської аудиторії інформації про трагічні події історії України, міжнародне визнання Голодомору та вшанування Дня пам'яті жертв голодомору – геноциду українського народу були організовані та проведені виховні заходи. До проведення заходів було залучено всіх класних керівників, вчителя історії та бібліотекаря школи.
Вчитель історії Бондар Ірина Степанівна спільно з учнями 8-9 класів підготувала та провела загальношкільну лінійку «Біль душі людської». На лінійці вчитель та учні розповідали про причини виникнення голодомору в Україні, про трагічні події в той час та читали вірші. Завершено лінійку було вшануванням пам'яті жертв геноциду українського народу – хвилиною мовчання та запаленням свічки пам’яті. Також вчитель історії проводила тематичні уроки в 5-9 класах «Були колись страшні часи» та організувала перегляд фільму «Голод – 33».
Бібліотекар школи Оніщук О.І. організувала книжкову виставку «Голодомор – геноцид української нації».
Тоді, у ті часи, коли
Голодомор блукав по Україні,
То прості люди-бідняки,
Здорові ще тоді вони,
Вмирали від голодних злиднів.
Тоді, у ті часи, коли
Держава відбирала кусень хліба,
На вулиці голодними вони
Живилися дітьми своїми.
Тоді,у ті часи, коли
У 32-ім –33-ім році
Земля подарувала щедрі колоски,
Та люди гинули на кожнім кроці.
То чи не годі говорить,
Що жаху цього не було!
Адже це визнав цілий світ.
То ж запалім свічу, бо був Голодомор!